Номінація «Далі буде? Ні, «далі» — вже є!»
Шинкаренко Олександра, 13 років, м. Прилуки
"Таємниця Зникнення Стінкової Монетки"
У Джуді Муді були вихідні, ура! Хоча це буде не надто весело, адже на даний час зовсім немає, ніяких детективних пригод, хоча хто його знає, можливо, це будуть не нудні вихідні. Джуді йшла разом з своїм другом Рокі (Френк мав дописати самостійну та сказав, щоб ми на нього не чекали). Стінк- це мій молодший брат, йшов позаду мене розмовляючи з незнайомим мені другом.
-Ей Рокі, що будеш робити на цих вихідних?- Запитала Джуді, намагаючись відкинути сумні думки.
-В неділю, я разом із татом поїду на рибалку. Ми накопаємо черв’яків, візьмемо вудочку і почнемо рибалити, коли впіймаємо велетенську рибку, то поїдемо додому та зготуємо її на вогнищі, круто правда?!-У Рокі, аж засяяли очі від захвату, що ще більше погіршило мені настрій.-Якщо ти хочеш Джуді Друді (Рокі любив замість Муді звати мене Друді), то можеш прийти до нас у гості, я впевнений мама з татом заперечувати не будуть, якщо в тебе звісно немає планів.
Джуді видавила з себе кислу посмішку, вона не лю (лю скорочено від слова любити) рибалку, потрібно весь час мовчати тільки сидіти з вудкою в руці і нічого. Немає жодної активності на тій рибалці та й рибу вона не особливо їсти хоче.
- Вибач Рокі, але я…
-Джуді не може, вона має поприбиратись в своїй кімнаті її мама попросила.- Ні звідки вигулькнула голова Стінка, що виявилось вже догнав нас. Я вперше була дуже рада, що Стінк мене перебив, звісно брат не брехав, мені справді потрібно поприбиратись в кімнаті, це повний відстій, ці вихідні справді будуть найнуднішими з усіх, без жартів!!!
-Ох, Джуді тобі дуже не пощастило.-Рокі співчутливо поглянув на мене, здуваючи з очей свою біляву чуприну.
-Стінку, а ти, що будеш робити теж прибиратимеш у кімнаті, як твоя сестра?
-Ні, відміно від неї я буду займатись набагато веселішими справами…кататимусь на велосипеді та їстиму морозиво разом з друзями!-Усмішка Стінка сягала аж до самісіньких вух, Джуді Муді із заздрістю прищулила очі, я б теж хотіла разом з Френком і Рокі позайматись чимось цікавим, а не прибирати в кімнаті. Прибирання це найгірше заняття в цілому світі! Джуді Муді була не в гуморі: Не в гуморі « Я не хочу прибирати в кімнаті, бо це дуже-дуже нудно…
З сумними думками, Джуді разом з Стінком, Рокі та Френком ( що нас тільки що догнав) сіли на автобус. Ми зайняли свої місця, Джуді сіла поруч з Френком, щоб спитати які плани він має на вихідні.
-Ми з мамою будемо робити торт, вона мене попросила, а ти що робитимеш?
-Нічого особливого, цілими днями сидітиму в кімнаті.
-Ох, зрозуміло. А мало не забув, тобі була важка самостійна з математики?
-На мене вона була доволі легкою, я впевнена, що добре з нею справлюсь.- У Джуді помітно поліпшився настрій, колись вона не знала математику, ми навіть ходили до репетитора, в неї тоді не тільки поліпшились знання по ній, навіть більше вона полю таку науку, як – математика.
Через декілька хвилин, Джуді разом з Стінком зійшли з автобуса та рушили до дому де їх зустріла мама з вечерею, вона нажарила млинці. Джуді Муді лю. млинці, особливо з медом, Стінк з шоколадом. Взявши собі три млинці Джуді поклала на тарілку, смачно поливши зверху медом. Один за одним я їла млинці, облизувала губи та заплющила очі. Оце смакота!
-Джуді, люба я тобі нагадаю ти ж пам’ятаєш, що маєш прибрати в своїй кімнаті?- Мама миючи посуд запитала, я кивнула в знак згоди звісно, вона пам’ятала в неї аж пропав апетит.
-Так звісно, пам’ятаю мамо. -Джуді сумно видихнула та попрямувала разом з рюкзаком до своєї кімнати. Вона хотіла забути про прибирання, але всі наче навмисно сьогодні про нього їй нагадували! Джуді кинула рюкзак на ліжко, передягнулась і почала роздивлятись кімнату. За-тим Джуді почала збирати речі, що були на підлозі, шкарпетки, іграшки та розкидані долі фломастери. Убравши з підлоги та поклавши все на своє місце, я почала убирати на столі за яким робила домашнє завдання.
Нарешті закінчивши з прибиранням своєї кімнати, я розклала килим вже на чистій підлозі та почала займатись йогою, от би сталася якась пригода, щоб ці вихідні різко перестали бути нудними. Джуді з надією поглянула на відкладену від неї сумку, де було все її детективне приладдя, але з сумом відвела очі зараз немає жодного натяку на якусь таємницю, що потребує її уваги. Потім Джуді поглянула на свій перстень настрою (це іграшка, яку можна знайти в коробці з під пластівців, ця іграшка може змінювати свій колір залежно від настрою господаря) зараз перстень був блакитним, що означало спокій. Ех, от би тут зараз була хоч якась таємниця…
Джуді Муді була детективом, прямо як Ненсі Дрю! Джуді саме вона розкрила справу зі зникненням песика Пана Чіпса. Справжні детективи повинні мати при собі все приладдя, щоб бути готовим до різних небезпек. Але зважаючи. Що на даний момент немає таємниць, тому Джуді наймолодший детектив проводила свій час у себе в кімнаті. Вона б могла зв’язатись з Рокі та Френком… Але зараз вона хотіла провести час на самоті, щоб її ніхто не чіпав. Кожному потрібна хоч іноді тиша. Адже це час ми можемо проводити в своїх думках чи займатись своїми справами, тими що нам подобається. Ось зараз Джуді займалася йогою, ставши в позу кішки. Зігнула спину і ноги, підняла голову, це справді розслабляло. Колись коли Джуді вперше відкрила для себе йогу, з нею займались Стінк разом з друзями. Але ці хлопці ніколи не зрозуміють усього мистецтва йоги! Тому єдина, хто займався йогою в їхньому Клубі « Жаб’ячих дзюркунців» була лише вона.
Та й нехай не велика проблема, саме головне, що їй це подобається! Джуді змінила позу для йоги на позу метелика та почала глибоко дихати. У йозі важливо бути розслабленим і глибоко дихати, при цьому намагаючись ні про що не думати. З першого разу це може показатись важко, але саме головне тут розслабитись, а все інше прийде потім. Вона могла по 10-20 хвилин займатись йогою.
Як же все таки добре, спокійно сидіти на килиму, займатись йогою і тебе ніхто не чіпає…
Різко двері моєї кімнати відчинились, цим змусивши Джуді Муді підскочити та втратити весь спокій. На порозі стояв доволі стурбований молодший брат Стінк. Джуді закотила до верху очі.
-Стінку, скільки разів, що перед тим як зайти стукай! -Муді роздратовано поглянула на свого надокучливого братика.
-Джуді, мене обікрали! -Стінк мало не кричав і не плакав одразу. Джуді не розуміюче підняла одну брову, обікрасти Стінка…У Стінка зовсім немає, що красти лише його нудну енциклопедію, яка зовсім нікому не здалась. Якщо вона дізнається, що він знову жартує вона йому цього не подарує!
-Стінку, в тебе немає нічого красти!-Джуді втомлено видихнула.-Досить на ді мною жартувати.
-Я не брешу, я дуже серйозно!-Стінк виглядав дуже блідим, тому Джуді напружилась, а можливо він не бреше і його дійсно обікрали?!
-Дозволь поцікавитись, що саме в тебе вкрали?-Джуді встала з килима.
-Це моя монетка успіху!-Стінк мало не плакав, Джуді хіхікнула.
-У тебе є монетка успіху?-Від цих слів Джуді заусміхалась ширше, кому б знадобилась якась монетка?
-Я ж тобі сказав, що це за монетка. І тільки завдяки їй в мене є успіх.-Стінк гордо підняв голову, але через секунду знову сумно її опустив.-Це не звичайна монетка, вона дуже важлива для мене.
Хм, якщо подумати це та таємниця, яку я чекала весь час. Джуді зітхнула, ну то що нова справа, вона один ривком схопила сумочку, в якій було все важливе приладдя, приладдя детектива.
-Добре, Стінк я тобі допоможу, але за допомогу ти мені купиш морозиво, за свої гроші. То що згода?-Стінк кивнув, а я посміхнулась білозубо.-Чудово, а тепер покажи мені де ти останній раз бачив свою монетку успіху?
Через декілька секунд Стінк привів Джуді на місце злочину, топто у вітальню. Стінк розповів, що останній раз бачив монетку на цьому дивані. Джуді витягнула лупу з сумочки, та почала оглядати диван…але так нічого не знайшовши Джуді разом із Стінком попрямували на кухню, де саме мама готувала їжу.
-Міс Муді, можна вас допитати?-Мама Джуді різко відірвалася від продуктів, які мила та здивовано поглянула на дочку. Монетка стінка зникла десь на дванадцятій, Стінк відійшов від дивану на декілька хвилин, а за-тим монетка зникла.
- Скажіть міс Муді, де ви були о дванадцятій?-Джуді не стала вагатись і пішла на пряму.
-Джуді, в мене немає на це часу… ну добре, точно не пригадаю, але наче була у вітальній.-Джуді уважніше поглянула на підозрювану, злочин відбувся у вітальній. Тільки виникають питання, як і навіщо?
-А що ви робили у вітальні, міс Муді?-Скоро таємниця розкриється, Джуді дмухнула на волосся, що лізло до очей.
-Я забрала речі з дивану та віднесла до пральної машини.-Джуді кивнула та разом з Стінком попрямувала до ванної, речі справді були пральній машинці. Джуді поклала свої сумочку з детективним приладдям та почала шукати монетку Стінка. Вона рилась всюди, потім заглянула під машинку і побачила, щось блискуче. Я його доволі швидко витягнула це…була якась річ монетка. Я її помила, бо вона була брудною, коли я нарешті змила бруд то показала знахідку Стінку.
-Так, це вона!- Стінк вирвав монетку з моїх рук та почав пригати, як божевільний від радості. Джуді знову попрямувала на кухню її мучило питання, навіщо мама взяла Стінкову монетку успіху?
-Міс Муді, ми знайшли монетку Стінка під машинкою. Як будете виправдовуватись?
- Ох. Точно я згадав! Джуді я поклав монетку на кучу білизни, мама не помітила її тому віднесла у ванну. Це було випадково.
Через годину ми вже сиділи разом із Стінком та їли морозиво. Я облизала губи, і себе похвалила, вона розгадала ще одну таємницю! ТЗСМ.
Немає коментарів:
Дописати коментар