пʼятницю, грудня 1

«Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» Дяговець Валерія, м.Чернігів, ЗОШ №27

 

II місце у номінації "Українська - мова вільних людей"

Що для мене значить українська мова? Це не просто мова, це наймилозвучніша і наймогутніша мова незалежних людей.

Розмовляючи українською – ми зображуємо нас, українців, як патріотичний народ, що розмовляє рідною, навіть коли доводиться ризикувати життям. Згадаємо військового, який перед тим, як його вбили, сказав: “Слава Україні”. Українська – сильна мова незламного, вільного народу. 

Проте, я також хочу сказати, що не всі україномовні люди – стовідсоткові патріоти, а російськомовні – зрадники і сепаратисти. Бо є такі люди, які акцентують на спілкуванні українською мовою, але за нагоди готові жити під прапором країни-агресора. А є такі, які хоч і розмовляють російською, але є справжніми патріотами, які люблять свою неньку Україну і не покинуть її ніколи. Хочу зауважити, що це вибір кожного, але не забувайте, що ми живемо в країні, державна мова якої – українська.

Я люблю рідну мову, але для мене вона не є головною ознакою патріотизму українця. Наприклад, мій тато – Олексій Дяговець, який все своє життя спілкувався російською (не беручи до уваги роботу), відкрив з мамою військовий магазин “Tac Team”, донатили військовим; після повномасштабного вторгнення росії в Україну займався евакуацією людей з Чернігівської області; загинув, захищаючи свою Батьківщину. 

Так, спілкуватися українською – важливо. Бо ми - українці, ми маємо пишатися своєю країною, мовою. До того ж ми маємо зберігати нашу культуру й історію. Але моя позиція незмінна. Патріотизм – це не тільки про мову, а про дії, власне ставлення до країни і свого народу.

«Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» Смик Іван, м.Чернігів, ЗОШ №33

 

II місце у номінації "Українська - мова вільних людей"

Мово рідна, слово рідне…

Ви колись замислювалися над тим, чому так важливо пронести любов і шану до рідної мови через усе своє життя? Любити, плекати, оберігати кожне слово, кожен звук нашої солов’їної, як оберігає мати свою єдину дитину.

Гортаючи сторінки світової історії, бачимо, що без мови немає народу, немає нації. Навіть найрозвиненіші цивілізації зникали з лиця землі, втративши можливість мовного самовираження й самоідентифікації. І тут згадуються слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».

Непрості часи переживаємо зараз. І саме мова, наша рідна й неповторна, дає сили гідно тримати удар. Ми – незламні, нескорені, незборені, сильні, незалежні, адже українська – мова вільних людей.

Сьогодні українська – чи не найпопулярніша мова світу. Розмовляти нею – це круто, це стильно, це гордо, це модно, це елегантно. А ще це неймовірно красиво!

Чи є ще мова, яка може похизуватися такою милозвучністю й естетичністю, такою ніжністю й співучістю? Хтось так може смакувати кожне слово, що ллється з вуст, немов стиглий серпневий мед? Чи є така ж тендітна й бездоганна, беззахисна і разом з тим така сильна й непереможна? Скільки разів українців намагалися позбавити рідної мови, зробити убогими й недостойними звання культурної нації! І де тепер ті, хто забороняв її, прекрасну й чисту, мов небесна синь? Нема! А українська мова живе, міцніє, лунає сильно й гордо на весь світ! 

Вивчайте свою рідну мову, досліджуйте її, удосконалюйте. Мамина молитва, татова порада будуть нашими оберегами на все життя, адже за кожним українським словом стоїть вільний народ незламної країни.

Не цурайтеся рідного слова. Дуже високу ціну ми заплатили й продовжуємо платити  за право говорити українською. Докладайте усіх зусиль, щоб передати нащадкам любов до рідної мови, закладену в них на генетичному рівні.

Пишайтеся тим, що ми – українці, що ми – незламні, що мова наша – мова вільних людей, які обов’язково житимуть під мирним небом рідної країни!

«Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» Демченко Антон, м.Чернігів, ЗОШ №2

 

I місце у номінації "Українська - мова вільних людей" 

Мова – це духовний скарб народу, який треба шанувати та берегти. «Без мови рідної й народу рідного нема!» (Володимир Сосюра).                                                                                               

Мова - це не просто засіб людського спілкування, вона живе у кожного з нас у серці.

Українська мова, одна з найбагатших, наймилозвучніших мов у світі. Разом з нашим народом вона пройшла нелегкий шлях до свободи поки стала державною в незалежній Україні.

   Найдавніша згадка про українську мову на території сучасної України належить до 858 р. Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVІІІ ст., з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, якого вважають засновником нової української літературної мови.

   А яка наша рідна мова красива! Цей факт офіційно визнаний.  Українська мова займає друге місце у світі за мелодійністю і й третє за красою лексики і це серед сьомі з половиною тисяч мов, які існують у сучасному світі. Будемо ж пишатися, що ця співуча мова є нашою рідною! 

   Ще нашу мову називають мовою любові! Солов’їна, калинова, сопілкова… Як тільки не кажуть про українську мову! Скільки творів, віршів, пісень про кохання, про природу, про історію нашого народу написано рідною мовою і як гарно вони звучать, іноді навіть, зачаровують.

   Я і мої однолітки народжені у вільній незалежній країні - Україні, але у кожного з нас шлях до рідної мови свій. Хтось обрав її з дитинства, а хтось зрозумів тільки зараз, під час війни з росією, що розмовляти мовою країни, яка весь час нищить все українське, вбиває український народ, українських дітей, неприпустимо. Лише за саме прагнення розмовляти рідною мовою, загарбники убивали і знищували наш народ, нашу самобутність у різні часи. Для мене шокуючим прикладом було те, як  російські окупанти у грудні 2022 року вбили військовополоненого українця Олександра Мацієвського після його слів «Слава Україні!». Ціною цих слів  було життя! 

   Я вважаю, що ніколи не пізно почати розмовляти рідною мовою. Так склалося, що завдяки русонізації нашої країни на протязі багатьох років, більш старше покоління, особливо у прикордонних з росією регіонах, майже перестало розмовляти рідною мовою. Але за останні два роки багато чого змінилось. Я  бачу, як все більше і більше людей з мого оточення починає спілкуватись виключно українською мовою. Гарне знання української мови і вільне спілкування нею набуває все більшої популярності, особливо серед молодих людей та дітей. Для багатьох професій вільне володіння рідною мовою є ознакою професійності. Відбувається так зване відродження української мови. 

   На досвіді власного покоління ми побачили, як легко втратити все те, що було набуто українським народом протягом багатьох років, в тому числі і мову. Якби не шалене прагнення нашого народу до свободи і незалежності, ми б ніколи не вистояли у тій кривавій боротьбі у шістсот двадцять днів.

  Наші герої віддають свої життя не просто заради Перемоги України, а ще і для збереження нас як народу, як нації, збереження всього українського.

  Тож, давайте говорити українською, думати українською, читати українські книги, слухати українські пісні, любити свою рідну мову, берегти її заради того, щоб доказати всьому світові, що ми українці – сильні і волелюбні, незламні та вірні своїй країні, історії свого народу!

Все буде Україна!  

«Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» Ярошенко Віра, м.Чернігів, ЗОШ №27

 

I місце у номінації "Українська - мова вільних людей"

“Українська – мова вільних людей” такий буденний вислів, який може казати кожний, не роздумуючи. Слова, які звучать в кожних новинах: по радіо, телебаченню, в газетах тощо. Але це - наш скарб. Наша мова – це наше майбутнє, наше минуле, теперішнє. Рідна мова приховує в собі історію свого краю, культуру та подвиги. Люди, які сотні років тому боролися за свободу слова, вмирали, аби ми сьогодні могли розмовляти українською мовою у кожному куточку світу, а не лише тихенько на кухні, готуючи їжу. Вони – наші герої.

У людей різні погляди на свою рідну мову. На мою думку, українська – це найцінніше, що є в нашого народу. Вона милозвучна, приємна, чудова. Нею ми користуємося щодня. Для мене це не просто спосіб спілкування, це складний і, водночас, яскравий механізм, який об’єднує тисячі людей. Передавати свої думки та ідеї набагато тепліше нашою мовою, ніж будь-якою іншою. Без неї я не зможу прожити ні секунди! Прокидаючись, снідаючи, роблячи уроки, контрольні я завжди розмовляю своєю незрівнянною мовою. Українська мова – це не лише комунікація, а й пізнання навколишнього світу, навчання новому. Також вона допомагає виразити свою індивідуальність та характер. Мовою я можу передати емоції та почуття, які відчуваю: радість, спокій, драйв, захоплення, втіху, страх. Без мови - світу б не було! Не було б нічого! Моя рідна мова, яка має свою чарівну мелодію, чіткий ритм і виразність, залишає слід у серці кожної людини, яка її чує. Вона для мене є сполучною ниточкою, яка згуртовує наш народ. Гарний приклад ми можемо побачити в наш час. У період повномасштабного вторгнення наша нація об’єднується й досі, допомагаючи і собі, і нашим воїнам, всім країнам, які підтримують нас. Все це за допомогою мови. Рідної, милої, ласкавої, ніжної мови. 

Я вважаю, що українську мову треба знати всім та розвивати свої навички володіння нею. Бо мова рідної Батьківщини – наша сила. Українська мова є справжнім проявом національної гордості і свободи, яку ми маємо. Розмовляючи нею, ми передаємо свої знання, силу, незламний дух та свободу майбутньому поколінню. Наша мова є рідною мовою Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко, Михайла Грушевського, Степана Бандери та багатьох інших видатних особистостей України, які всіма силами боролися за нашу незалежність і незламність. Бо, як ми знаємо, протягом століть українська мова була заборонена, але наш народ зумів зберегти і передати її нащадкам. З давніх–давен і до сьогодні українці активно боролися у різний спосіб проти утисків рідної мови: створювали таємні братства, писали твори рідною мовою, розповідали про Україну в Європі та Америці, видавали книжки за кордоном. Пам’ятаймо про козаків та гетьманів, які відвойовували нашу свободу, свободу слова! Разом з тим українці зберігали фольклорні пам’ятки, щоб зберегти нашу мову, культуру, історію, традиції. Усім відомий Петро Могила, який заснував Києво – Могилянську академію, також запровадив навчання українською в закладі. Сьогодні, в епоху незалежності України, наша мова займає потужне місце в усіх сферах суспільного життя. Від того, як ми зберігаємо і розвиваємо нашу мову, залежить майбутнє країни. 

Цікавим фактом є те, що українська мова є однією з найстаріших мов Європи. Вона має багато спільного з іншими слов'янськими мовами, але залишається самобутньою та неповторною. Вивчення української мови допомагає краще розуміти історичні події, що відбувалися на території України. Молоде покоління нашої країни зобов’язане знати рідну мову, адже вони є майбутнім держави. Однією з причин вчити українську мову молоддю є економічні переваги. Наша держава є однією з найбільших країн Східної Європи, тому знання української мови може бути корисним для бізнесу й роботи з партнерами інших країн.

Пам’ятайте українську, не втрачайте її, бережіть.

«Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» Приходько Таїсія, м.Чернігів

  I місце у номінації "Українська - мова вільних людей"

Похмура, песимістична, бідна, невиразна… Чи може бути такою мова? Може, але не наша. 

Українська мова - це серце й душа вільного народу, загартованого віками в боротьбі за своє існування. 

У неї є все: співучість і  милозвучність, образність і оригінальність, жартівливість і дотепність, твердість і могутність.

На мою думку, ми вільні люди! І, не дивлячись на всі нападки з боку інших країн, що продовжуються  й  сьогодні, ми залишаємося  таким же сильним та сміливим народом, як і наші пращури.

Слово матері оберігає, слово коханого надихає, слово вчителя заряджає. Слово воїна захищає, обороняє, кличе на подвиг.

Слово воїна знищує ворога. 

Наша мова може бути не лише м’якою, лагідною, милозвучною, але й жорсткою, нещадною, вбивчою. Так було в усі часи.

Хотів, було, турецький султан  ультимативно схилити запорізьких козаків здатися. А як «смачно» відповіли наші герої! Кожне слово листа, написаного ними, пронизане зневагою й принизливістю, не могло не образити ворога. І якщо раніше мені здавалось, що ця лексика занадто груба, то зараз зрозуміло, що по-іншому з ворогом говорити не можна.

Ця історична подія свідчить про те, якою різною може бути наша мова – мова вільних людей. 

Я не завжди погоджуюсь з тим, що сьогодні часто звучать лайливі слова, хоча  знаходжу цьому виправдання. Можливо, це – виплеск  негативу, емоцій, які спричиняє ця клята війна… і знову згадую запорозьких козаків…

Ген козацтва зберігся у кожному нашому славному воїні. Здивований світ побачив, що МИ  Є, і почув НАШЕ СЛОВО.

А вороги вже знають, «якими словами на самоті мовчимо»…

понеділок, листопада 27

Переможці обласного дитячого літературного конкурсу «Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова»

У квітні 2023 року Чернігівською обласною адміністрацією було затверджено Програму сприяння функціонуванню української мови як державної в Чернігівській області на 2023-2028 рр. 

В рамках реалізації даної програми одним із параграфів передбачено популяризацію української мови шляхом проведення різноманітних конкурсів, фестивалів, лекторіїв тощо.

Чернігівська обласна бібліотека для дітей організувала і провела обласний дитячий літературний конкурс «Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» за підтримки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.  

Мета проведення конкурсу означена, як сприяння  утвердженню  статусу української мови як державної, популяризування української мови, поліпшення читацької грамотності та сприяння всебічного розвитку дитини, зробити її мовою повсякденного спілкування дітей і підлітків, забезпечення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Творчі перегони тривали з вересня по листопад 2023 року. До участі були залучені діти 2-х вікових категорій: 11-13 та 14-18 років. Конкурсанти змагалися у написанні поетичних і прозових творів у п’яти номінаціях: 

«Українська – мова вільних людей»;

«Я – моя родина - Україна»;

«Моя мова – моя зброя»;

«Моєю мовою мріють, фантазують»;

«Намалюю природу словами».

Для оцінювання творчих робіт було створено журі у складі відомих українських письменників - Михайленко Валентини, Мастєрової Валентини та Марченко Наталії, а також директорки Чернігівської обласної бібліотеки для дітей Клюй Тамари, заступника директора Казакової Лариси, завідувачки відділу методологічної роботи з дітьми Шеши Наталії.

На розгляд журі надіслано близько 100 робіт від юних письменників з різних куточків Чернігівщини. Творчість дітей вразила оригінальністю думок, яскравими образами, патріотичними замальовками, неймовірною щирістю і любов’ю до свого краю, до України. 

Для журі постало складне завдання – визначити переможців. Сьогодні, 23 листопада, відбулося онлайн-засідання журі, де, завдяки колегіальній роботі, були названі переможці конкурсу. Усі учасники будуть нагороджені грамотами, а переможці отримають цінні подарунки.

Вітаємо юних літераторів Чернігівщини! Сподіваємося, що такі конкурси будуть надихати дітей на розвиток своїх талантів і спонукатимуть на подальші творчі здобутки!

ПРОЗА

- читачі-учні 11-14 років

«Українська – мова вільних людей» 

1. Приходько Таїсія, м.Чернігів «ПОХМУРА, ПЕСИМІСТИЧНА, БІДНА, НЕВИРАЗНА…»

1. Ярошенко Віра, м.Чернігів «УКРАЇНСЬКА -  МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ»

1. Демченко Антон, м.Чернігів «МОВА – ЦЕ ДУХОВНИЙ СКАРБ НАРОДУ»

2. Смик Іван, м.Чернігів «МОВО РІДНА, СЛОВО РІДНЕ…»

2. Дяговець Валерія, м.Чернігів «ЩО ДЛЯ МЕНЕ ЗНАЧИТЬ УКРАЇНСЬКА МОВА?»

2.Панченко Максим, м.Прилуки «МОВА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ МАЄ ВЕЛИЧЕЗНЕ ЗНАЧЕННЯ»

3. Сич Ірина, с. Прохори, Комарівська ТГ, «УКРАЇНСЬКА – МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ»

«Я – моя родина - Україна» 

1. Смовський Максим, Остер «З КОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ РОДИНА…»

1. Качан Вікторія, с.Голубівка, Прилуцький район «Я НАРОДИЛАСЯ В УКРАЇНІ»

2. Душик Дар’я, смт.Сосниця «Я-МОЯ РОДИНА-УКРАЇНА»

3. Петрушевська Анастасія, м.Прилуки «УКРАЇНА – МАЛЬОВНИЧА КРАЇНА»

«Моя мова – моя зброя» 

1. Іващенко Богдан, м.Прилуки «МОЯ МОВА – МОЯ ЗБРОЯ»

«Моєю мовою мріють, фантазують…» 

1. Северин Артем, м.Ніжин «УКРАЇНЦІ - ВЕЛИКА РОДИНА»

2. Пліскіна Софія, м.Чернігів «ЛІТНЯ ПРИГОДА»

3. Чепінога Софія, м.Прилуки «ЧИ ЗАДУМУВАВСЯ ХТОСЬ КОЛИСЬ, ДЕ Б ВІН ХОТІВ ЖИТИ?»

«Намалюю природу словами» 

1. Піщурова Валерія, м.Чернігів «ПРИРОДА МОГО КРАЮ»

1. Шахворост Захар, м.Прилуки «НАМАЛЮЮ ПРИРОДУ СЛОВАМИ»

2. Кулик Катерина, м. Прилуки «ОДНОГО ОСІННЬОГО РАНКУ…»

- читачі-учні 15-18 років

«Українська – мова вільних людей» 

1. Чернов Даніель, с.Подище, Прилуцький район «УКРАЇНСЬКА – МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ»

2. Каплун Анна, с.Берестовець, Ніжинський район ««УКРАЇНСЬКА – МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ»

«Моя мова – моя зброя»

    1. Смагла Дар’я,  м.Чернігів «ВИБІР ЗА НАМИ»

«Моєю мовою мріють, фантазують…» 

    1. Корсун Денис, с.Киселівка, Менська ТГ «ВОЇН - КІТ АСЯ» 

«Намалюю природу словами» 

3. Маслик Вікторія, с.Подище, Прилуцький район «НАМАЛЮЮ ПРИРОДУ СЛОВАМИ»

ПОЕЗІЯ

- читачі-учні 11-14 років

«Українська – мова вільних людей» 

1. Ковальова Єсенія, Остер «РІДНА МОВА»

2. Лук’яненко Анастасія, смт.Сосниця «УКРАЇНСЬКА РІДНА МОВА»

2.Нікітко Олександра,  м.Ніжин «НАВІТЬ І МАЛА ДИТИНА ЗНАЄ»

3. Дяговець Валерія, м.Чернігів «СОЛОВ’ЇНА МОВА»

«Я – моя родина - Україна» 

1. Ковальова Єсенія, смт.Остер «ОСТЕР»

1.Нікітко Олександра, м.Ніжин «МОЯ УКРАЇНА - ЦЕ СОНЯЧНИЙ РАНОК»

2. Авраменко Маша, с.Лосинівка «ХТОСЬ СОРОМИТЬСЯ ЩО ІЗ СЕЛА»

3. Шаповал Арсеній, м.Прилуки «СИРОТИНОНЬКА»

«Моя мова – моя зброя» 

1. Ковальова Єсенія, Остер «ДІТИ ВІЙНИ»

2. Ткач Каміла, с.Лосинівка «МОЯ  КРАЇНА»

3. Копилов Олег, м.Сновськ «ЩО РОЗКАЗАТИ ПРО ТЕБЕ, ЛЮБА УКРАЇНО?»

«Моєю мовою мріють, фантазують…»

1. Ковальова Єсенія, смт.Остер «ЛЕГЕНДА ПРО КНЯГИНЮ ЧОРНУ» 

2. Шаповал Арсеній, м.Прилуки «ТВОРІННЯ БОЖЕ»

2.Нікітко Олександра, м.Ніжин «МОВО РІДНА, МОВО БАРВІНКОВА»

3. Кіт Єгор, м.Ніжин «ВЖЕ ДЕКІЛЬКА ТИЖНІВ МЕНІ…»  

«Намалюю природу словами» 

1. Роєнко Вадим, смт.Срібне «З НЕБЕС ОПУСКАЄТЬСЯ ВЕЧІР»

1.Шаповал Арсеній,  м.Прилуки «БАРВІНОК»

1.Максименко Софія, с.Жуківщина, Чернігівський район «ОСІННЯ СИМФОНІЯ»

       2.Портна Ксенія, м.Чернігів «СПОГАДИ»

       3. Шашенок Софія, м.Прилуки «ЯКА ЧУДОВА НАША УКРАЇНА»

- читачі-учні 15-18 років

 «Я – моя родина - Україна»

1. Козубський Сергій, с. Авдіївка, Чернігівський район «КОЛИ МОЛИТЬ РОДИНА»

2. Олійник Поліна, м. Прилуки «МРІЯ»

3. Очеретько Анастасія, м.Чернігів «ЯНГОЛ»

«Моя мова – моя зброя» 

1. Павленко Анна, смт.Ладан, Прилуцький район «СЛЬОЗА ПРОЗОРА…»

1. Братіца Анна, м.Чернігів «З МОВОЮ ДО ПЕРЕМОГИ»

2. Очеретько Анастасія, м.Чернігів «У НЕВОЛІ»

 «Намалюю природу словами» 

III. Хилько Анна, м.Ніжин «НАМАЛЮЮ ПРИРОДУ СЛОВАМИ»

Нечуваний Нечуй: методичні рекомендації до проведення заходів з нагоди 185-річчя від дня народження Івана Нечуя-Левицького

185-річчя з дня народження І.С. Нечуй-Левицького (1838-1918) – значний привід нагадати про життєвий шлях і знову звернутися до його творчої спадщини. Вшановуючи пам’ять видатного українського письменника та громадського діяча, Чернігівська обласна бібліотека для дітей пропонує методичні рекомендації до проведення заходів присвячених цій ювілейній даті.

Нечуваний Нечуй: методичні рекомендації до проведення заходів з нагоди 185-річчя від дня народження Івана Нечуя-Левицького

вівторок, жовтня 31

УВАГА!!! Продовжено прийом робіт до 13 листопада!!!!!!

Продовжено прийом робіт обласного дитячого літературного конкурсу «Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» до 13 листопада!!!!!! 

Конкурс проводиться з 1 вересня по 23 листопада 2023 року.

Учасники готують прозовий або поетичний твір, який за темою відповідає певній номінації:

середу, жовтня 11

Твори переможців обласного туру "Творчі канікули 2023" "Я плачу..."

Номінація «Моя Україна: з вірою у Перемогу»  

Ковальова Єсенія, 13 років, м. Остер

"Я плачу..."

Я плачу сльозами дитини,

Що чекає дзвіночка від тата…

Ридаю сльозами дружини,

Що на фронт проводжає солдата…

Твори переможців обласного туру "Творчі канікули 2023" "Все починається в житті з малого"

Номінація «Природа – джерело натхнення та краси»

Смовський Максим, 13 років, м. Остер

"Все починається в житті з малого"

В житті усе з малого йде:

З зернятка соняшник росте,

З сніжинок – бабця снігова,

Із літерок – складні слова.

«Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» Дяговець Валерія, м.Чернігів, ЗОШ №27

  II місце у номінації "Українська - мова вільних людей" Що для мене значить українська мова? Це не просто мова, це наймилозвучніш...