Мова – це духовний скарб народу, який треба шанувати та берегти. «Без мови рідної й народу рідного нема!» (Володимир Сосюра).
Мова - це не просто засіб людського спілкування, вона живе у кожного з нас у серці.
Українська мова, одна з найбагатших, наймилозвучніших мов у світі. Разом з нашим народом вона пройшла нелегкий шлях до свободи поки стала державною в незалежній Україні.
Найдавніша згадка про українську мову на території сучасної України належить до 858 р. Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVІІІ ст., з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, якого вважають засновником нової української літературної мови.
А яка наша рідна мова красива! Цей факт офіційно визнаний. Українська мова займає друге місце у світі за мелодійністю і й третє за красою лексики і це серед сьомі з половиною тисяч мов, які існують у сучасному світі. Будемо ж пишатися, що ця співуча мова є нашою рідною!
Ще нашу мову називають мовою любові! Солов’їна, калинова, сопілкова… Як тільки не кажуть про українську мову! Скільки творів, віршів, пісень про кохання, про природу, про історію нашого народу написано рідною мовою і як гарно вони звучать, іноді навіть, зачаровують.
Я і мої однолітки народжені у вільній незалежній країні - Україні, але у кожного з нас шлях до рідної мови свій. Хтось обрав її з дитинства, а хтось зрозумів тільки зараз, під час війни з росією, що розмовляти мовою країни, яка весь час нищить все українське, вбиває український народ, українських дітей, неприпустимо. Лише за саме прагнення розмовляти рідною мовою, загарбники убивали і знищували наш народ, нашу самобутність у різні часи. Для мене шокуючим прикладом було те, як російські окупанти у грудні 2022 року вбили військовополоненого українця Олександра Мацієвського після його слів «Слава Україні!». Ціною цих слів було життя!
Я вважаю, що ніколи не пізно почати розмовляти рідною мовою. Так склалося, що завдяки русонізації нашої країни на протязі багатьох років, більш старше покоління, особливо у прикордонних з росією регіонах, майже перестало розмовляти рідною мовою. Але за останні два роки багато чого змінилось. Я бачу, як все більше і більше людей з мого оточення починає спілкуватись виключно українською мовою. Гарне знання української мови і вільне спілкування нею набуває все більшої популярності, особливо серед молодих людей та дітей. Для багатьох професій вільне володіння рідною мовою є ознакою професійності. Відбувається так зване відродження української мови.
На досвіді власного покоління ми побачили, як легко втратити все те, що було набуто українським народом протягом багатьох років, в тому числі і мову. Якби не шалене прагнення нашого народу до свободи і незалежності, ми б ніколи не вистояли у тій кривавій боротьбі у шістсот двадцять днів.
Наші герої віддають свої життя не просто заради Перемоги України, а ще і для збереження нас як народу, як нації, збереження всього українського.
Тож, давайте говорити українською, думати українською, читати українські книги, слухати українські пісні, любити свою рідну мову, берегти її заради того, щоб доказати всьому світові, що ми українці – сильні і волелюбні, незламні та вірні своїй країні, історії свого народу!
Все буде Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар