I місце у номінації "Українська - мова вільних людей"
“Українська – мова вільних людей” такий буденний вислів, який може казати кожний, не роздумуючи. Слова, які звучать в кожних новинах: по радіо, телебаченню, в газетах тощо. Але це - наш скарб. Наша мова – це наше майбутнє, наше минуле, теперішнє. Рідна мова приховує в собі історію свого краю, культуру та подвиги. Люди, які сотні років тому боролися за свободу слова, вмирали, аби ми сьогодні могли розмовляти українською мовою у кожному куточку світу, а не лише тихенько на кухні, готуючи їжу. Вони – наші герої.
У людей різні погляди на свою рідну мову. На мою думку, українська – це найцінніше, що є в нашого народу. Вона милозвучна, приємна, чудова. Нею ми користуємося щодня. Для мене це не просто спосіб спілкування, це складний і, водночас, яскравий механізм, який об’єднує тисячі людей. Передавати свої думки та ідеї набагато тепліше нашою мовою, ніж будь-якою іншою. Без неї я не зможу прожити ні секунди! Прокидаючись, снідаючи, роблячи уроки, контрольні я завжди розмовляю своєю незрівнянною мовою. Українська мова – це не лише комунікація, а й пізнання навколишнього світу, навчання новому. Також вона допомагає виразити свою індивідуальність та характер. Мовою я можу передати емоції та почуття, які відчуваю: радість, спокій, драйв, захоплення, втіху, страх. Без мови - світу б не було! Не було б нічого! Моя рідна мова, яка має свою чарівну мелодію, чіткий ритм і виразність, залишає слід у серці кожної людини, яка її чує. Вона для мене є сполучною ниточкою, яка згуртовує наш народ. Гарний приклад ми можемо побачити в наш час. У період повномасштабного вторгнення наша нація об’єднується й досі, допомагаючи і собі, і нашим воїнам, всім країнам, які підтримують нас. Все це за допомогою мови. Рідної, милої, ласкавої, ніжної мови.
Я вважаю, що українську мову треба знати всім та розвивати свої навички володіння нею. Бо мова рідної Батьківщини – наша сила. Українська мова є справжнім проявом національної гордості і свободи, яку ми маємо. Розмовляючи нею, ми передаємо свої знання, силу, незламний дух та свободу майбутньому поколінню. Наша мова є рідною мовою Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко, Михайла Грушевського, Степана Бандери та багатьох інших видатних особистостей України, які всіма силами боролися за нашу незалежність і незламність. Бо, як ми знаємо, протягом століть українська мова була заборонена, але наш народ зумів зберегти і передати її нащадкам. З давніх–давен і до сьогодні українці активно боролися у різний спосіб проти утисків рідної мови: створювали таємні братства, писали твори рідною мовою, розповідали про Україну в Європі та Америці, видавали книжки за кордоном. Пам’ятаймо про козаків та гетьманів, які відвойовували нашу свободу, свободу слова! Разом з тим українці зберігали фольклорні пам’ятки, щоб зберегти нашу мову, культуру, історію, традиції. Усім відомий Петро Могила, який заснував Києво – Могилянську академію, також запровадив навчання українською в закладі. Сьогодні, в епоху незалежності України, наша мова займає потужне місце в усіх сферах суспільного життя. Від того, як ми зберігаємо і розвиваємо нашу мову, залежить майбутнє країни.
Цікавим фактом є те, що українська мова є однією з найстаріших мов Європи. Вона має багато спільного з іншими слов'янськими мовами, але залишається самобутньою та неповторною. Вивчення української мови допомагає краще розуміти історичні події, що відбувалися на території України. Молоде покоління нашої країни зобов’язане знати рідну мову, адже вони є майбутнім держави. Однією з причин вчити українську мову молоддю є економічні переваги. Наша держава є однією з найбільших країн Східної Європи, тому знання української мови може бути корисним для бізнесу й роботи з партнерами інших країн.
Пам’ятайте українську, не втрачайте її, бережіть.
Немає коментарів:
Дописати коментар